Орден «За спасіння життя» знайшов своїх героїв – КОЗІВСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ БЮРО

Орден «За спасіння життя» знайшов своїх героїв

У Тернополі відбулась друга церемонія з нагородження орденом «За спасіння життя» імені академіка Леоніда Ковальчука. І спочатку – про історію виникнення цієї високої відзнаки…

14502907_1192233247510805_3370174290699582646_nДва роки тому – 1-го жовтня 2014-го – внаслідок важкої хвороби, пішов з життя ректор Тернопільського державного медичного університету Леонід Якимович Ковальчук. Медична спільнота України зазнала вагомої втрати. Леонід Ковальчук, закінчивши у 1973 році тоді ще Тернопільський медінститут, пройшов професійний шлях від сільського дільничного лікаря до ректора рідного навчального закладу, доктора медичних наук, члена-кореспондента Академії медичних наук України, голови асоціації хірургів Тернопільщини. Має численні високі державні нагороди. Але не титули і відзнаки завжди були для нього головним у житті… У пам’яті людей насамперед   він залишається Лікарем і головно – Хірургом. Саме так – з великої літери. Бо, працюючи хірургом районних і міських лікарень, завідуючи кафедрою шпитальної хірургії, обіймаючи посаду головного хірурга області, Леонід Ковальчук врятував від смерті багатьох пацієнтів. А таке не забувається ніколи…

Так трапилось, що у 2015-ому році, коли на Сході України вже точились запеклі бої з сепаратистами і російськими найманцями, священики Української православної церкви Київського патріархату, які опікуються благодійним фондом «Вірую», зустрілись і говорили про війну з медиками волонтерського загону «Білі берети». Фонд у своїй роботі завжди допомагав людям повірити, що вони не залишаться наодинці зі своїми проблемами і бідами. А після цієї зустрічі народилась ідея не тільки допомоги, а й відзначення медичних працівників і волонтерів, які, часто ризикуючи власним життям, рятують українських бійців в зоні АТО – виносять поранених з -під вогню, оперують у польових умовах, доправляють «300-тих» у шпиталі, забезпечують необхідними ліками і медзасобами. Відтак – благодійний фонд «Вірую» і заснував орден «За спасіння життя». І, пам’ятаючи про заслуги академіка Леоніда Ковальчука у цій благородній справі, присвоїли ордену його ім’я. Фонд вирішив вручати нагороду двічі на рік: 15-го березня – у день народження Леоніда Ковальчука, і 1-го жовтня – у день, коли його не стало…

1-го жовтня 2016-го актова зала Тернопільського медуніверситету стала місцем, де вже вдруге, під час урочистого засідання, були вручені ордени. Упродовж церемонії промовці підкреслювали, що правильним, невипадковим, абсолютно логічним і, певним чином, навіть символічним є рішення про присвоєння нагороді імені академіка Леоніда Ковальчука. Адже все його життя було спрямоване на порятунок інших…

Ордени «За спасіння життя» були вручені: Сергію Рокіцькому посмертно ( капітан медичної служби 24-ої бригади загинув, рятуючи своїх товаришів), Юлії Зозулі (виконує медобов’язок на передовій у складі загону «Хоттабич»), Ларисі Кирикович (начмед пройшла всі «гарячі точки», підірвалась на міні), Володимиру Севастьянову (організатор медично-евакуаційної служби секторів Д і С Східного фронту), Олегу Стояну ( лікар-хірург польового шпиталю), Ганні Федорук ( медичний волонтер Майдану і зони АТО), Євдокії Веприк-Попович (вже два роки на війні, бійці називають «мамою») і громадській організації «Рівне ТАКТМЕД» (допомагають фронту ліками, медзасобами і вчать виживати).

Вручав ордени архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький УПЦ КП, голова Нагороджувальної Ради Владика Нестор. У вітальних промовах до нагороджених і гостей зібрання Владика особливо наголошував, що орден «За спасіння життя» – не просто нагорода, а потужний стимул для тих, хто самовідданою професійною важкою і ризикованою роботою щодня наближує той час, коли російський агресор відступить з нашої землі, а українські захисники живими повернуться додому…

Урочистості з нагородження орденом «За спасіння життя» імені академіка Леоніда Ковальчука завершились святковим концертом. А детальніше про церемонію і персонально про кожного з відзначених – розповімо у наступних публікаціях.

Leave a comment

Your email address will not be published.


*